Соціальний інспектор: роль і механізми контролю

Соціальний інспектор — це посадова особа, яка відповідає за здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час надання державної соціальної допомоги, пільг та інших виплат. Основне його завдання — виявляти факти зловживань, здійснювати перевірки відповідності наданої інформації умовам отримання допомог, а також запобігати нецільовому використанню коштів державного бюджету.

Соціальний інспектор виконує функцію захисника державного ресурсу. Він не є каральним органом, проте має повноваження перевіряти достовірність поданих громадянами відомостей, які вони використовують для отримання фінансової підтримки. Наявність такої ланки в системі соціального захисту забезпечує прозорість процесів і справедливий розподіл ресурсів серед тих, хто насправді цього потребує.

Правова база діяльності соціального інспектора

Правовий статус, функції та порядок здійснення повноважень соціального інспектора визначаються кількома ключовими нормативними актами України:

• Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»
• Закон України «Про соціальні послуги»
• Постанова Кабінету Міністрів №250 від 8 лютого 2017 року
• Накази Міністерства соціальної політики щодо процедур перевірок

Зокрема, Постанова КМУ №250 встановлює механізм здійснення контролю за достовірністю інформації, що надається громадянами для призначення соціальних виплат. Вона також регламентує обов'язки соціального інспектора, перелік підстав для перевірки та способи фіксації порушень.

Відповідно до законодавства, соціальний інспектор має виступати гарантом законності при призначенні виплат, уникаючи упередженості або порушення прав отримувачів допомоги. Його дії повинні бути об'єктивними й базуватися на фактах, підтверджених документально.

Процес перевірки соціальних виплат та допомог

Процедура перевірки має чіткий порядок, регламентований відповідними актами. Перевірка може бути як плановою, так і позаплановою — у випадку, коли виникають сумніви в правильності наданої інформації або надійшли скарги чи повідомлення про порушення.

Основні етапи перевірки:

1. Ініціювання перевірки
   • Заплановане рішення соцзахисту або звернення третіх осіб (наприклад, сусідів, громадських організацій)
2. Збір відомостей
   • Аналіз поданої документації й порівняння з наявними в державних реєстрах (ДРФО, ЄДР, Реєстр нерухомості)
3. Виїзд за адресою отримувача допомоги
   • Перевірка фактичного місця проживання, умов, наявності працездатних осіб, рівня доходів
4. Фіксація результатів перевірки
   • Формування акту перевірки з висновками
5. Рішення щодо законності отримання допомоги
   • У разі виявлення порушень — припинення виплат, вимога повернення коштів

Державна соціальна інспекція в 2023 році провела понад 210 тисяч перевірок, з яких 17% завершились рішенням про припинення чи коригування виплат.

Повноваження та обмеження соціальних інспекторів

Соціальний інспектор має значні повноваження, проте діє у чітко встановлених межах. Його обов’язки належать до адміністративного контролю без права прямого втручання в приватне життя громадян, якщо це не передбачено законодавством.

Повноваження інспектора:

• Доступ до Державного реєстру фізичних осіб, реєстрів майна, соціального захисту
• Виїзд за місцем проживання отримувача для складання акту
• Оприлюднення фактів порушень перед відповідними органами
• Ініціювання припинення або перегляду розміру виплат

Обмеження у діяльності:

• Заборона вимагати сторонні документи, що не передбачені законом
• Неможливість проведення перевірки без відповідних підстав
• Обов’язок інформувати отримувача про перевірку з дотриманням термінів
• Відповідальність за помилки або перевищення повноважень

Соціальний інспектор не є правоохоронцем. У разі виявлення елементів шахрайства він передає справу до поліції або органів прокуратури.

Співпраця соціального інспектора з органами соцзахисту

Інспектор є частиною структури органів соціального захисту на місцевому рівні. В області чи громаді він взаємодіє з департаментами соцзахисту, службою у справах дітей, пенсійним фондом, центрами зайнятості та місцевими адміністраціями.

Співпраця включає:

• Обмін інформацією між структурними підрозділами
• Спільна участь у загальних перевірках
• Розгляд скарг громадян спільними комісіями
• Здійснення соціального супроводу для малозабезпечених сімей

У 2023 році Міністерство соціальної політики України започаткувало пілотний проєкт міжвідомчої онлайн-платформи, яка дає інспекторам доступ до необхідних реєстрів у реальному часі. Це значно скоротило час на перевірку й зменшило кількість помилок.

Технології та інструменти контролю за виплатами

Сучасні технології активно впроваджуються у сферу соціального контролю. Завдяки цифровізації державних реєстрів та розвитку аналітики стало можливим виявляти закономірності та підозрілі випадки без виїзду на місце.

Ключові інструменти:

1. Єдина інформаційна база одержувачів пільг
   • Охоплює понад 25 мільйонів записів
2. Система ризик-аналізу на основі ШІ
   • Аналізує аномальні патерни отримання допомог
3. Мобільні застосунки для інспекторів
   • Дозволяють швидко фіксувати результати перевірок
4. Інтеграція з Державним реєстром актів цивільного стану
   • Дає змогу перехресно перевіряти інформацію про сімейний стан

Із запровадженням цифрових процесів ефективність інспекційних перевірок зросла на 38% у 2023 порівняно з 2021 роком.

Реакція суспільства та захист прав отримувачів допомоги

Діяльність соціальних інспекторів викликає двозначну реакцію. З одного боку, більшість громадян підтримує ідею верифікації отримувачів виплат. Проте є чимало критики, яка стосується можливого втручання в приватне життя та упередженого ставлення.

У 2022–2023 роках Уповноважений Верховної Ради з прав людини отримав понад 800 скарг, пов’язаних з перевірками інспекторів. Найчастіші випадки:

• Перевищення повноважень при відвідуванні приватних осель
• Недостатня аргументація причин для припинення виплат
• Відсутність прозорої комунікації з боку органів соцзахисту

Для запобігання порушенням прав громадян важливо дотримуватись наступних принципів:

• Прозорість перевірки: отримувач має бути поінформований про мету та підставу перевірки.
• Право на оскарження: кожна особа, яка вважає, що її права порушено, має змогу подати скаргу до місцевих соцорганів або в суд.
• Незалежний контроль: співпраця з громадськими організаціями дає змогу збалансувати повноваження інспектора.

Соціальна справедливість і захист публічних фінансів можлива лише тоді, коли контроль супроводжує повага до прав людини. У майбутньому очікується ширше залучення електронних сервісів та громадського нагляду, що дозволить зменшити ризики корупції та зловживань.